АудіогідYıldız Palace

Палац Їлдиз, що з турецької мови означає «Зоряний палац», розташований на зеленому пагорбі над жвавим районом Бешикташ у Стамбулі. Більшість розкішних османських палаців стоять на березі Босфору, а Їлдиз із самого початку задумували як місце тиші й безпеки: серед вікових платанів та барвистих садів, прихованих від міської метушні.

Erkan Erol

Колись ці землі слугували мисливськими угіддями для османських султанів. Згодом на схилах зʼявилися окремі павільйони та сади. Історія Їлдиз як резиденції почалася наприкінці вісімнадцятого століття — саме тоді султан звів тут літній дім для своєї матері. Затишний простір, віддалений від гамірного й небезпечного прибережжя, згодом привабив і інших правителів, які разом розбудували маєток. Наприкінці дев’ятнадцятого століття султан Абдулгамід Другий створив тут справжній палацовий комплекс і зробив Їлдиз головною резиденцією Османської імперії.

Mustafa Uğur

Сьогодні, прогулюючись територією Їлдизу, мандруєш поміж різними будівлями — кожна має власний характер і неповторну історію. Просторі Державні апартаменти (Бююк Мабейн) у минулому приймали високопоставлених гостей і закордонних монархів. Поряд — павільйон Шале, що поєднує риси османської та європейської архітектури: у його вишуканих залах мерехтить перламутр, а під ногами лежать ручноткані килими. Відомо, що султан Абдулгамід, який майстерно працював по дереву, власноруч виготовляв тут меблі.

Tamer Elkady

Неподалік основних корпусів розташована Імператорська порцелянова фабрика зі стінами, що нагадують невеликий замок. Саме тут наприкінці дев’ятнадцятого століття створювали витончені чаші, тарілки та вази для султанського двору, прикрашені казковими краєвидами Стамбула.

Haris Mustafa

У палацових садах колись квітнули рідкісні рослини, замовлені з різних континентів. Згодом у цих затишних парках мешканці Стамбула любили відпочивати, ховаючись від буденної метушні. В одному з павільйонів донині зберігається колекція дорогоцінної порцеляни та особисті речі султана — від срібних гребінців і маленьких дзеркал до рукописних книг на масивних горіхових полицях.

Комплекс доповнюють мечеть Їлдиз — незвичайне поєднання османської традиції й неоготики — та оригінальна годинникова вежа із загостреними арками та розкішним куполом, зведена наприкінці дев’ятнадцятого століття.

Палац Їлдиз був не лише символом розкоші Османської імперії — він став свідком політичних драм. Тут, серед тиші садів, проходив гучний суд над вельможами. Коли епоха султанів завершилася, роль Їлдизу змінювалася: спочатку тут працювало казино, потім гостьовий дім, а нині — музей, який відчинив двері після багаторічної реставрації.

Йдучи вузькими коридорами під золотистими стелями, легко уявити урочисті прийоми й таємничі інтриги. У музейних залах зібрано речі з повсякденного життя султанів, мистецькі твори та рідкісні світлини чорно-білого Стамбула — вони нагадують про людей і моменти, які створили цю справжню «зірку» серед скарбів імператорського міста.