АудіогідVefa Bozacisi

Зайшовши до Vefa Bozacısı та ступивши на давній, злегка стертий мармур, немов опиняєшся у самому серці живої історії Стамбула. Ця затишна крамничка приймає гостей ще з кінця вісімнадцятих сімдесятих років і непохитно стоїть у районі Вефа — місці з невловимим шармом минулого. Сама будівля — справжній скарб: блискучі дерев'яні стіни та зістарений мармур ніби розповідають історії більш ніж столітньої давнини. Тут усе сповнене живого спілкування та пам’ятних моментів. Кожен куточок ніби шепоче про багатий спадок міста.

Mehmet Cırıt

Про Vefa Bozacısı знають по всьому Стамбулу завдяки бозі — особливому стародавньому напою, який свого часу смакували султани, прості мешканці й навіть національні герої. На одній зі стін — легендарний келих, з якого пив Ататюрк: ще одна згадка про блискуче минуле цього місця. У повітрі — м’який солодкуватий аромат свіжої бозИ, яку тут подають із прохолодних мармурових глечиків. Щоразу в руках з’являється густий, кремовий напій з легкою кислинкою й тонкою солодкістю. Зверху додають корицю та смажений нут. Це і затишок, і несподіванка в кожній чашці.

Emin Gümüş.

Бозу готують зі збродженого зерна, зазвичай з пшениці, із додаванням цукру, води, дріжджів і зрідка шматочка масла чи манної крупи. У Vefa традиційні дерев’яні бочки замінили на мармурові посудини. Так аромат напою став досконалішим і він зберігається свіжим довше. У давнину боЗа була майже як пиво — трохи п’янка та міцніша. Нині ж це легкий, з кислинкою і майже безалкогольний напій, який став улюбленою зимовою традицією. Дехто вірить, що боЗа добре допомагає при застудах чи розладах шлунка. Міські легенди навіть обіцяють приплив сили або особливу привабливість.

Боза — це приклад культурного переплетіння. Албанці й вірмени, що свого часу оселилися у ремісничих кварталах Стамбула, привнесли до рецепту свої особливості. Саме молодий албанець Хаджі Садик і започаткував Vefa Bozacısı. Відтоді тут триває родинна традиція, яка не переривається вже поколіннями: секрети напою й досі передають із рук у руки в одній родині.

Окрім бозИ, тут протягом року можна віднайти розмаїття місцевих смаків. У літню спеку тут подають “сир” — освіжаючий виноградний напій з легкою кислинкою. На вітрині — османські шербети, прохолодні тамариндові напої й ніжне морозиво. На полицях вишикувались пляшечки гранатового соусу та тонкі оцти. Вони зберігають смаки старого Стамбула.

І сьогодні по вузеньких вуличках лунає протяжне «боозааа!» — так вуличні продавці підтримують живу традицію міста. Візит до Vefa Bozacısı — це не просто дегустація напою, а можливість відчути пульс історії, стати частиною давньої атмосфери та скоштувати справжній Стамбул у щирому та гостинному закладі.