АудіогідПарк Ґезі Таксим

У самому серці бурхливого Стамбула, поряд із жвавою площею Таксим та динамічною вулицею Істікляль, розташований IBB Taksim Gezi Park — один із небагатьох зелених острівців цього району. Свіже повітря, затінок дерев і барвисті клумби створюють тут приємний прихисток від міської метушні. Сьогодні тут збираються різні люди: друзі прогулюються алеями, місцеві мешканці грають у шахи на лавках, пари відпочивають біля великого фонтану в центрі парку, а діти бігають широкими галявинами.

Mustafa Canatan

Та за цією спокійною атмосферою прихована багатовікова історія. У шістнадцятому столітті частина цієї території слугувала вірменським цвинтарем — місцем спочинку місцевої громади. Деякі старовинні надгробки й досі можна побачити у вигляді каменів, вмонтованих у східці парку, які нагадують про його витоки.

Philippe SCHMIDT

На початку дев’ятнадцятого століття тут звели величезний військовий казармений комплекс із вежами та куполами, характерними для османської та східної архітектури. Після періоду заворушень на початку двадцятого століття казарми перепланували у стадіон, де відбувся перший офіційний футбольний матч національної збірної Туреччини.

BaDr AlTaMiMi

З початком республіканської епохи для Стамбула розробили новий масштабний план розвитку. За проектом французького архітектора Анрі Проста тут передбачали створення просторих парків і нового міського простору. Казарми та стадіон зруйнували, і вже у сорокових роках двадцятого століття на їхньому місці сформувався Gezi Park — з мармуровими сходами та зеленими газонами, які подарували містянам рідкісний куточок спокою.

З роками територія парку скорочувалася через забудову готелями й торговельними центрами, проте його значення як місця зустрічі лише зросло. У дві тисячі тринадцятому році, коли з’явилися плани перетворити парк на торговий центр, тут спалахнули протести, які швидко поширилися всією країною і спричинили жваву дискусію про демократію та громадські простори. Сьогодні Gezi Park зберігає атмосферу спокою, сповнену відлуннями змін. Він відображає багатошарову історію Стамбула — міста, де пам’ять, спільнота й оновлення переплітаються у живу мозаїку.