АудіогідLittle Hagia Sophia Mosque

У самому центрі Стамбула височіє Кючук Айя-Софія Джамі, або Мала Айя-Софія — місце, де давній камінь зустрічається з легендою. Цій будівлі понад півтори тисячі років: її зведено як церкву в середині шостого століття за часів імператора Юстиніана. Разом з імператрицею Феодорою Юстиніан присвятив храм святим Сергію і Вакху — двом воїнам-мученикам римської армії. Їхня історія нерозривно пов’язана із заснуванням церкви: коли молодого Юстиніана звинуватили у змові проти трону, саме ці святі, за переказами, явилися йому уві сні та заступилися за нього. З вдячності Юстиніан спорудив цей храм.

Poseidónas Greek

Величний купол підноситься над восьмикутною основою, обрамленою масивними кам’яними стовпами — такий задум створює відчуття простору й водночас затишку. Для свого часу це було справжнє досягнення візантійської архітектури — орнаменти й будівельні прийоми Малої Айя-Софії згодом вплинули на створення величної Айя-Софії. Колись стіни церкви сяяли мозаїкою та розкішним мармуром, але після того, як будівлю перетворили на мечеть, більшість цих оздоб не збереглася.

reza karami

У кінці шістнадцятого століття, після османського завоювання, храм змінив свій вигляд: до нього додали витончений мінарет і критий портик біля входу. Поряд гості знайдуть медресе — мусульманську релігійну школу із затишним садом у дворі, а також гробницю покровителя мечеті Хусейна Ага.

За багато століть землетруси не раз руйнували її основи, а зміни в місті, зокрема прокладення залізниці неподалік, ставили будівлю під загрозу. Однак щоразу ретельно відновлювали купол, мінарет і стіни, щоб у її прохолодних залах продовжувалася історія. Сьогодні мечеть приваблює біленими стінами, тонкою арабською каліграфією та м’яким променистим світлом, що створює атмосферу спокою, наповнену водночас відлунням візантійського й османського мистецтва.

Мала Айя-Софія є однією з найдавніших вцілілих візантійських пам’яток Стамбула й охороняється як частина Світової спадщини ЮНЕСКО. Вона нагадує кожному відвідувачу, що історія Стамбула — це постійна зміна: тут сходяться імперії, переплітаються віри, а кожен камінь зберігає понад півтори тисячі років пам’яті.