АудіогідKüçüksu Pavilion

На азійському березі Стамбула, там, де Босфор виблискує під сонцем, розташований Кючуксу Касри — палац над водою із яскравою та насиченою історією. Колись тут стояв лише дерев’яний мисливський будинок османських султанів, проте з плином часу це місце змінювалося, відображаючи нові смаки та епохи турецької історії.

Erhan Karakaya

У середині дев’ятнадцятого століття султан Абдюльмеджид Перший вирішив замість старого дерев’яного будинку збудувати розкішний кам’яний павільйон, прагнучи водночас вишуканості й довговічності. Проєкт доручили відомій вірмено-османській династії архітекторів Бальян на чолі з Нікоґосом Баляном. Їхнє бачення поєднало багатий необароковий стиль із делікатними елементами рококо та традиційними турецькими мотивами, створюючи гармонію Сходу й Заходу.

Mustafa Çelik

Павільйон має два основних поверхи та підвальне приміщення. Його просторі, залиті світлом кімнати об’єднані навколо центральної зали, яку прикрашають богемські кришталеві люстри і каміни з італійського мармуру — у деяких кімнатах із видом на воду їх стоїть по два. На підлозі сяє паркет, а розкішні килими з Гереки надають особливого затишку. Кожна стіна, стеля й елемент меблів розповідають про витончену суміш європейської вишуканості та османської майстерності, яку втілив французький декоратор Шарль Сешан.

Küçüksu Kasrı (Milli Saraylar)

На відміну від багатьох інших палаців з високими мурами, сади Кючуксу відкриті — до Босфору ведуть лише ажурні чавунні огорожі. Серед фонтанів, відкритих терас і легкого вітру панує відчуття спокою та гармонії. Султани прибували сюди човном, щоб відпочити, пополювати чи провести урочисті зібрання. Згодом ці зали відкрили для іноземних гостей, а в унікальних інтер’єрах не раз знімали сцени для світового кінематографа.

Після численних оновлень, особливо вже в республіканський період, Кючуксу Касри став музеєм і місцем для проведення заходів, зберігаючи дух відпочинку й мистецтва, характерний для османського Стамбула. Стоячи на самому березі, Кючуксу Касри й досі залишається живим мостом між королівським минулим і сучасною турецькою ідентичністю.