АудіогідЦерква Хора

У самому серці Стамбула, осторонь міської метушні, височіє Кахріє Джамі — храм, який у своїх стінах поєднав понад шістнадцять століть віри, мистецтва та культури. Колись він був відомий як церква Хора: свою історію розпочав у четвертому столітті як невелике християнське святилище за межами тодішніх мурів Константинополя. Коли у п’ятому столітті постали нові міські стіни, церква опинилася у межах зростаючого міста, проте її перша назва, яка грецькою означає «у полі», збереглася.

LDGPJCSF

Сучасного вигляду будівля набула на початку одинадцятого століття, коли впливові жінки, зокрема Марія Дукаїна, сприяли її перебудові у популярному на той час візантійському стилі «хрест у квадраті». Після землетрусу у дванадцятому столітті храм відновили, а вже у чотирнадцятому він пережив розквіт під опікою знатного Теодора Метохіта. Саме тоді стіни церкви прикрасили захопливі мозаїки та фрески — золото, глибокі відтінки синього й червоного оживили сюжети з християнських історій: від народження Ісуса Христа до життя Марії та сцен Воскресіння. Ці шедеври мистецтва стали відображенням пошуків надії на межі падіння Візантії, поєднуючи духовність із емоційністю, що рідко зустрічається в інших храмах.

Gert Brussaard

Архітектура Хори помітно відрізняється від величних святинь Стамбула: шість куполів, камерні внутрішні простори, стіни, вкриті святими зображеннями, — усе це створює відчуття багатовимірної історії. Кожен коридор відкриває нові подробиці — від пишного притвору до затишної каплиці, де вшановували пам’ять померлих.

jesu gaur

У різні епохи Кахріє змінювала своє призначення: з християнського храму перетворилась на мечеть із приходом османів у п’ятнадцятому столітті. Християнське мистецтво при цьому не знищили, а просто закрили шарами штукатурки. У середині двадцятого століття, коли храм став музеєм, реставратори крок за кроком відкрили ці скарби світові, зберігши безцінні сюжети й барви, яким загрожувало забуття.

Mauro Silva

Останніми роками повернення будівлі до статусу мечеті стало приводом для обговорень: суспільство шукає баланс між духовними потребами громади й захистом спадщини, важливої для всього світу. Попри всі зміни, двері Кахріє залишаються відчиненими — як для поціновувачів мистецтва й вірян, так і для допитливих мандрівників. На відміну від монументальних пам’яток на кшталт Айя-Софії, цей храм здається значно інтимнішим і ближчим, проте так само є символом багатошарового минулого Стамбула та його невичерпної креативності.