АудіогідIhlamur Palace
Ihlamur Kasrı
Літній павільйон середини 1800-х років в османському стилі з бароковим різьбленням, доглянутими садами й кафе.
Між районами Бешикташ і Нішанташі у Стамбулі, серед затінку старих лип і магнолій, захована справжня перлина — Іхламур Касри, або Липовий павільйон. Тут відкривається особливий світ витонченості Османської епохи, що бере початок майже двісті років тому. Колишній літній палац і досі зберігає ауру спокійної елегантності, огорнутий високими кам’яними стінами, які захищають його від міського гамору.
Історія Іхламур Касри сягає майже трьох століть у минуле. На початку вісімнадцятого століття тут розташовувався знаменитий сад Іхламур Месіресі — улюблене місце відпочинку османських султанів під час полювання, а також для усамітнення і роздумів. Особливої популярності ця територія набула в середині дев’ятнадцятого століття, коли султан Абдулмеджид Перший, наслідуючи європейські тенденції, доручив відомому архітектору Нігоґосу Бальяну збудувати два нових павільйони.
Сьогодні тут можна побачити два корпуси: Мерасім Кьошкю та Майєт Кьошкю. Мерасім Кьошкю, тобто Церемоніальний павільйон, вражає розкішними кам’яними сходами, великими вікнами та витонченим різьбленням у стилі бароко. Усередині, під яскравими люстрами, виблискують європейські меблі, на підлозі лежать турецькі килими, а стіни прикрашають шедеври різьблення і розпису, у яких гармонійно поєдналися східні традиції та європейська мода. Саме тут приймали найповажніших гостей і влаштовували урочисті події.
Поруч, у саду, розташований Майєт Кьошкю. Він простіший за оздобленням, витончений, з подвійними сходами та делікатним декором, служив приватним помешканням для родини султана і його близьких. Затишні кімнати у м’яких тонах із тонкими орнаментами дарували відпочинок від палацових турбот.
Архітектор Нігоґос Бальян належав до славетної родини, яка залишила яскравий слід у вигляді низки архітектурних шедеврів Стамбула, зокрема всесвітньо відомої мечеті Ортакой. В Іхламур Касрі його творчість стала визначною — тут європейське бароко гармонійно переплелося з османськими традиціями, і це відобразилося в архітектурному вигляді епохи відкритості до нових ідей та стилів.
Важливими є не лише архітектура, а й сади. Серед ставків та прогулянкових алей розливається аромат квітучих лип, який навіює спогади про давні часи, коли тут прогулювалися султани й поети. За султана Абдул-Азіза тут відбувалися борцівські змагання та виступи з тваринами на потіху гостям двору. В особливо знаковий момент на початку двадцятого століття в Іхламур Касрі вітали королів Болгарії та Сербії, що підкреслювало міжнародний авторитет цієї резиденції.
Після завершення Османської епохи це місце перетворилося на музей і відкрите для всіх простір. Сьогодні тут можна випити освіжаючий напій у кафе серед садів або потрапити на тематичний захід, занурившись у багатошарову історію. Поєднання природи, культури та мистецтва в Іхламур Касрі й досі захоплює і чарує, даруючи затишний куточок для відпочинку та знайомства з імперським минулим.