АудіогідГалатська вежа
Galata Kulesi
Відреставрована вежа XIV ст. й колишня в’язниця з краєвидами на Босфор і рестораном на верхньому поверсі.
Високо на одному з найвідоміших пагорбів Стамбула стоїть Галатська вежа — унікальна кам'яна споруда, чиї стіни зберігають майже сім століть історії. Її округлі, міцні обрис із загостреним дахом добре видно над жвавими вуличками і стародавніми провулками району Бейолу, зовсім поруч із водами Босфору. Тут відчувається гармонія минулого і сучасності: вдень сірий камінь виблискує на сонці, а вночі вежа огортається м’яким золотистим світлом.
Галатську вежу збудували в середині чотирнадцятого століття генуезці — впливовий торговий народ з Італії. Тоді територія навколо Галати була їхньою укріпленою колонією, а саму вежу називали вежею Святого Хреста. Її масивні кам’яні стіни й романський архітектурний стиль робили споруду водночас і укріпленням, і сторожовою вежею: вона захищала місто і жвавий порт унизу.
З часом, із приходом нових правителів, змінювалось і призначення вежі. Коли у п’ятнадцятому столітті османи захопили місто, Галатська вежа вціліла і невдовзі стала слугувати в’язницею та сховищем. У наступні століття її перетворили на пожежну дозорну вежу, звідки уважно стежили за будинками Стамбула, щоб запобігти пожежам.
Галатська вежа відома і завдяки легендам, з-поміж яких одна з найяскравіших — про політ Хезарфена Ахмеда Челебі у сімнадцятому столітті: кажуть, що він із власноруч зробленими крилами злетів звідси і перелетів через Босфор.
У новітні часи вежа не раз страждала від пожеж, буревіїв та землетрусів, але щоразу її ретельно відновлювали. Остання реставрація відбулася на початку двадцятих років цього століття. Тепер вона є музеєм і виставковим простором, відкритим для всіх, хто хоче зануритися в шари історії Стамбула — як минулої, так і сучасної.
Всередині на кожному поверсі відкривається нова сторінка історії. Старовинні сходи й потужні стіни ведуть до експозицій про місто, зміну ролі вежі та про незвичайних людей, пов’язаних із нею. Митці й письменники століттями зображали Галатську вежу у своїх творах, остаточно утвердивши її як один із головних символів Стамбула — як у повсякденному житті, так і в мріях мешканців міста.