АудіогідПалац Долмабахче

На берегах блискучих блакитних вод Босфору височіє палац Долмабахче — одна з найвизначніших пам’яток пізнього османського періоду в Стамбулі. Його історія не менш вражаюча, ніж його зовнішній вигляд. Майже двісті років тому тут була тиха бухта, де швартувалися імператорські кораблі. Згодом це місце перетворилося на королівський сад, а згодом — на розкішний палац, відкритий сьогодні для всіх охочих.

Ogtay Gozalov

У середині дев’ятнадцятого століття султан Абдулмеджид, прагнучи змін, вирішив звести новий палац. Він хотів, щоб нова резиденція вражала європейською витонченістю та передовими технологіями — на відміну від традиційного, старого палацу Топкапи. Будівництво розпочалося на початку сорокових років дев’ятнадцятого століття і тривало понад десять років, залучивши величезні ресурси: золото, мармур і найкращі породи дерева. До роботи запросили вірменську родину архітекторів Бальян, знаних у мистецтві поєднання східних і західних традицій.

Yishai Sulami

Величезний палац простягнувся вздовж узбережжя майже на шістсот метрів. Архітектурна композиція вражає: розлогі сходи, просторий церемоніальний зал під велетенським куполом, сотні кімнат, оздоблених у стилях європейського бароко, рококо й неокласицизму, проте збережено й турецьку самобутність. Позолота сяє на стелях, а в кожній із головних зал висять кришталеві люстри з Богемії та Франції, найбільша з яких важить кілька тонн. На підлогах — коштовні килими ручної роботи з Хереке, а у галереях можна побачити картини й дарунки з усього світу.

kyungsuk youn

Долмабахче був не лише красивим — він був по-справжньому сучасним. Ще до появи електрики палац освітлювали англійські газові лампи, а інноваційне центральне опалення забезпечувало тепло. У цих стінах відбувалися ключові події турецької історії: султани приймали іноземних лідерів, тут проходили важливі державні церемонії, а Мустафа Кемаль Ататюрк — засновник Турецької Республіки — провів у скромній кімнаті з видом на море свої останні дні.

Окрім головного палацу, відвідувачі можуть побачити сади з фонтанами, витончені металеві ворота, мечеть і навіть годинникову вежу дев’ятнадцятого століття. Окрема частина — гарем, де жила родина султана, просторі кухні та традиційні турецькі лазні — усе це дозволяє зазирнути у повсякденне життя мешканців палацу.

Після падіння Османської імперії Долмабахче став символом нової епохи. Від середини вісімдесятих років минулого століття тут працює музей, який щороку відвідують понад один мільйон осіб. Атмосфера палацу, де поєднуються давня розкіш і прагнення до нового, дозволяє відчути багатошарову історію Стамбула — особливого міста, де зустрічаються Схід і Захід.